МІЖНАРОДНИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

            У 2016-2017 навчКон Шевальному році вже всьоме учні професійно-технічних закладів Полтавщини брали активну участь у Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

         Цей конкурс, за словами Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, «створює велику нагоду молодим, юним, творчим звернутися ще раз до великої спадщини, величі духу, величезного надбання українського народу». Безмежний потенціал Шевченкового слова продовжує надихати на творчість нашу молодь, тож приємно зазначити, що переможницею VІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів ПТНЗ визначено Карлсберг Анастасію, ученицю Полтавського професійного ліцею. Відповідно до наказу МОН України від 04.04.2017 № 529 “Про нагородження переможців VII Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка” вона отримала диплом ІІІ ступеня.

  

Створення на уроках позитивного мікроклімату

            Психологічна атмосфера чи мікроклімат уроку – це емоційно-психічний стан учнів і викладача на уроці. Він може характеризуватися як оптимістичний, коли на уроці є радість спілкування, довіри між викладачем і учнями, бадьорість і взаєморозуміння. Такий стан відносин у колективі А. С. Макаренко називав мажорним. При цьому в учнів немає почуття страху, вони впевнені в собі, їм притаманна свідома дисципліна. Разом з тим хороший мікроклімат характеризується високою вимогливістю викладача до учнів, а учнями один до одного.

          Нездоровий клімат на уроці – це невпевненість учнів, нудьга, нервозність, страх. Усе це створює гнітючу атмосферу, яка може викликати психічний стрес, що тягне за собою грубе порушення дисципліни. Знання предмета, що викладає, і володіння методами навчання, розуміння, в якому напрямку треба виховувати учнів, усе це, звичайно, необхідно вчителеві для виховання свідомої дисципліни учнів.

          Спілкуючись із однолітками, ліцеїст найчастіше потребує захисту. Я намагаюся не допускати випадків, коли учнів у групі не помічають, дражнять, обзивають тощо. Майже в кожній групі є «важкі» діти. У таких випадках ставлю собі за мету не тільки боротися з правопорушниками, а й проводити профілактичну роботу з дітьми цієї категорії. Намагаюся створювати здоровий психологічний мікроклімат, вивчаючи особистість: уходжу в коло спілкування учнів, вивчаю становище кожного вихованця в ньому, коригую стосунки між учнями, показую всьому колективу позитивні риси кожної дитини, даю їй можливість проявити себе.

           Атмосфера на уроках залежить також від загальної налаштованості колективу в цілому.

Фактори формування позитивного мікроклімату

НЕГАТИВНІ СПОСОБИ

        Риторичні питання. Наприклад: «Як ти смієш так поводитися?» Таке питання свідчить про обурення, досаду, роздратування.

        Накази і заборони. Наприклад: «Не смій поводитися так у моїй присутності»,«Негайно вибачся передо мною!». Людина, що вимовляє подібні зауваження намагається контролювати поводження іншої людини.

            Догани і претензії. Наприклад: «Ти ніколи не думаєш про те, як мені важко». Подібні висловлення опосередковано виражають почуття невдоволення, роздратування, жалості до себе.

            Усе це часто викликає у співрозмовника протест і відповідні претензії.

 ПОЗИТИВНІ СПОСОБИ

          Аналіз власних почуттів. Наприклад: «Я серджуся», «Мені сумно», «Я почуваю себе спокійно».

          Уживання порівнянь. Наприклад: «У мене таке почуття, начебто я скривдив безневинну дитину».

         Опис свого фізичного стану. Наприклад: «У мене перехопило подих, забилося серце, волосся встали сторчма».

         Назва можливих дій. Наприклад: «Мені хочеться провалитися крізь землю».

      Для того щоб оцінити, наскільки безпечно почуває себе учень на уроці, можна спостерігати за вихованцями. Деякі особливості поводження зв’язані з почуттям страху. При спостереженні за дитиною легко вловити, чому віна говорить тихим голосом, уникає очного контакту, переминається з ноги на ногу, смикає одяг тощо.

       Чимало корисної інформації про емоційний стан учнів дають спостереження над позою, яку учень приймає в тих або інших ситуаціях. Так, схрещування рук і ніг під час спілкування є захисною реакцією. Прикривання рота рукою під час слухання свідчить про те, що людина не довіряє тому, хто говорить. Стиснуті кулаки вказують на стан ворожості.

       Відчуття безпеки кожного члена коллективу – це фізична, психологічна й емоційна безпека. У кожного повинна бути сформоване позитивне відношення до самого себе, почуття власної унікальності, цінності.

КОНКУРС УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ «ЗМАГАЙМОСЬ ЗА НОВЕ ЖИТТЯ!»

                    З метою сприяння глибшому ознайомленню та вивченню учнівською та студентською молоддю спадщини великої української поетеси Лесі Українки, виховання почуття патріотизму, національної гідності та особистої відповідальності за майбутнє нашої Батьківщини Культурно-просвітницький центр «Sweetart-Знання» за підтримки Полтавської та Чернівецької обласних державних адміністрацій 25 лютого 2017 року провів на базі Полтавського університету економіки і торгівлі II Всеукраїнський (XIII Всекримський) конкурс учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!», присвячений Лесі Українці.

Завдання конкурсу:

  • популяризація знань з літератури, історії, культури українського народу;
  • виховання в молодого покоління толерантного і шанобливого ставлення до літературної спадщини українського народу та народів, що проживають на теренах України;
  • підтримка учнівської та студентської молоді, яка цікавиться літературою, історією, культурою, традиціями українського народу і виявила здібності до наукових пошуків, написання публіцистичних, художніх та науково-пошукових робіт, художньої творчості, образотворчого мистецтва.

          Учні Полтавського професійного ліцею теж взяли участь у даному конкурсі. Калініченко Ілона в номінації “Твір” посіла ІІ місце, а Шкіль Марина в номінації “Аудіовізуальний твір” – ІІІ місце.

image

Фінальний етап ХVІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

         18 лютого 2017 року в Полтаві підбили підсумки фінального етапу ХVІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Грамоти отримали 47 переможців області. Серед них була й учениця Полтавського професійного ліцею Меркуце Надія, яка посіла І місце серед конкурсантів ПТНЗ області.

image (3)

 

ФІНАЛЬНИЙ ЕТАП VIІ МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

            4 лютого в Україні відбувся фінальний етап VIІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, у якому професійно-технічну світу Полтавщини представляла й учениця Полтавського професійного ліцею Карлсберг Анастасія. Після завершення конкурсу відбулося нагородження переможців обласного етапу, а також викладачів української мови і літератури. Кон Шев

 

9 листопада – День української писемності та мови

Написання диктанту національної єдності

IMG_20161109_112723

IMG_20161109_111345

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Участь кращих учнів ліцею у І етапі Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика

IMG_20161109_142523

 

Національно-патріотичне виховання молоді

                Доля України залежить від національної свідомості її громадян. Саме тому національно-патріотичне виховання повинне займати провідне місце в навчально-виховному процесі. Уроки української мови, літератури та виховні заходи – прекрасне підґрунтя для цієї роботи. Викладач шукає шляхи і засоби глибокого засвоєння програмового матеріалу та формування в учнів високої національної свідомості, акцентує увагу на краєзнавчому матеріалі, який є складовою національного виховання учнів. Читати далі »

Без верби й калини нема України (народні символи та обереги)

Вінок

                Вінок весь прикрашали квіточками й стрічками. Квіточок було приблизно 12-13, а стрічки – різних кольорів. І кожен з нивінокх має своє значення.

                 Символи, які позначають стрічки у віночку: коричнева – символ землі-годувальниці; жовта – символ сонця; зелена – символ краси і молодості; голуба – символ неба і води; оранжева – символ хліба; фіолетова – символ мудрості; малинова – щирості й душевності; рожева – символ достатку.

            Вишивкавишивка

           Вишивки передавали характерні ознаки місцевості, різнилися між собою орнаментом, технікою виконання та гамою барв. Полтавські вишивки виконуються хрестиком, подвійним прутиком, зубчиками, мережкою, ланцюжком тощо.  Вишивають переважно білими нитками, зрідка – червоними та сірими, візерунок обводять чорними або кольоровими смугами.

                                         Калина

         калинаЗавжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Чудова калина і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.

Вербаверба

             Здавна в нашого народу найбільш шанованим деревом є верба. «Без верби й калини нема України», – говориться в народній приказці.  Кажуть: «Де вода, там і верба». Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.

                                      Пісня

                 Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, росіяни – владність, італійці – хист до музики… Обдарувавши всіх,  Бог побачив у куточку дівчину, яка була боса, одягнута в вишивану сорочку, руса коса переплетена стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

– Хто ти? Чого плачеш? – запитав Бог.

– Я – українка, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, а у своїй хаті немає правди й волі.

– Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

        Дівчина хотіла вже йти, та Бог, піднявши правицю, зупинив її:

– Є у мене неоціненний дар. Це – пісня. Візьми її, неси своєму народу, і вона прославить його на весь світ.

пісня