Технологія мультимедійних проектів – засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української літератури

90275e7d52a1f7699a49c38fa7ed61c103d52be6_682

       Пізнавальні процеси: сприйняття, увага, уява, пам’ять, мислення, мова – виступають як найважливіші компоненти будь-якої людської діяльності. Для того, щоб задовольнити свої потреби, спілкуватися, грати, вчитися й працювати, людина повинна сприймати світ, звертати увагу на ті або інші моменти або компоненти діяльності, розуміти те, що їй потрібно зробити, запам’ятовувати, обмірковувати, висловлювати судження. Тому, без участі пізнавальних процесів людська діяльність неможлива, вони виступають як її невід’ємні внутрішні моменти. Вони розвиваються в діяльності, і самі є особливими видами діяльності.

       Головне завдання викладача – це пробудження та розвиток інтересу. Інтерес – рушійна сила пізнання та навчання. Це зернятко, з якого вирощується мотивація до навчання.

          Але зараз для розвитку інтересу дітей до навчання на уроці недостатньо лише особистісних якостей викладача. Необхідно створити і нові технічні умови навчання.

          ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.

Комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, а й дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує інтенсифікацію діяльності викладача й учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальноі обдарованості, формуванню політехнічних знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

          Сучасні комп’ютерні технології дозволяють внести зміни в навчальний процес. Одні – зробити подачу матеріалу більш наглядною та індивідуальною. Інші – відкрити доступ до необмеженого об’єму інформації через бази даних, банки знань, глобальні комп’ютерні мережі. Одним із таких засобів є комп’ютерні презентації, які сьогодні тільки починають використовуватися при проведенні занять.

              Комп’ютерна презентація — це набір кольорових карток-слайдів спеціального формату з лаконічною інформацією на певну тему, тобто зручний інструмент, за допомогою якого можна наочно і в інтерактивній формі донести до глядача інформацію.

            На слайдах можна розміщувати тексти, малюнки, діаграми, автофігури та будь-яку іншу графічну інформацію. Щоб оживити показ створених слайдів, можна додати, ефекти анімації та звукові ефекти, озвучувати слайди тощо. Через комп’ютерну презентацію можна представляти різні навчальні проекти, науково-дослідницькі роботи, розкривати теми з будь-яких навчальних предметів, дослідження, створювати й демонструвати навчальні та довідкові слайд-фільми, тощо.

          Робота учня з такою презентацією нагадує роботу з підручником. Але презентація може мати багато переваг. Це –  і дискретизація інформаційного матеріалу (інформація розбивається на невеликі порції. Кожна порція розміщується на окремій сторінці – слайді), що спрощує її засвоювання, і оформлення інформації елементами якісної графіки, і супроводження звуком, і використання відеоматеріалу. Все це є чинниками більш якісного засвоювання учнем матеріалу, який він вивчає.

         Серед переваг презентаційного прийому навчання, крім вказаних вище, можна виділити розвантаження викладача, зняття з нього функцій подання матеріалу і надання функцій контролю за процесом роботи з презентацією, обговорення та узагальнення нових знань учнів після закінчення роботи з нею. У таких умовах з’являється можливість для додаткової індивідуальної роботи з кращими учнями, що забезпечує індивідуальний підхід у навчанні.

         Серед навчальних презентацій, в залежності від цілей її застосування, можна виділити: лекційні (викладача); звіт про результати діяльності, проект, дослідження (учнівська робота); тест (як викладача так і учнів).

        За способом подання слайдів можна розрізняти презентації:

  • Для супроводу лекції, виступу – з записом голосу лектора чи усним супроводом.
  • Слайд-шоу – без супроводу лектора, або із записаним голосом доповідача.
  • Комбінована – з усним супроводом, із записаним голосом, частиною якої може бути слайд-шоу.

        Важливим моментом при роботі викладачів з мультимедійними презентаціями є підготовка і проведення учнями презентації як дії, тобто презентування, демонстрація створеної мультимедійної презентації. Це потужний та унікальний засіб для формування в учнів умінь виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку, структурувати свою доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми, гіперпосилання на інші веб-сайти або файли) для ілюстрування ідеї, гіпотези, висновків. В учнів формуються навички стисло, чітко, зручно для ефективної інтерпретації представити результати досліджень за допомогою вдало підібраних діаграм і графіків, а також відбирати найяскравіші переконливі факти для демонстрування думок, ідей.

         Слід виділити час для самостійного створення учнями презентацій, запропонувати їм розширити знання з певної теми. Не менш важливе місце має демонстрація створених презентацій з докладним поясненням. Учні по черзі представляють свої роботи, а решта ставить запитання, оцінює. Викладач  робить висновок, як учні засвоїли тему і скільки вихованців самостійно можуть працювати над створенням презентацій, а скільки працює під його керівництвом. Учням, які самостійно без допомоги виконали завдання, можна поставити відповідно 9, 10, 11, 12 балів, враховуючи відповіді й роботу протягом уроку.

         У своїй практичній роботі я найчастіше  задіюю презентації, створені за допомогою програми Power Point.  При цьому,  використовую різні типи презентацій:

  • комп’ютерні діафільми з використанням елементів анімації;
  • презентації для повторювально – узагальнюючих уроків;
  • класичні комп’ютерні презентації.

         Компонування матеріалу програми в цьому випадку може слугувати своєрідною формою опорного конспекту. До речі, учні під час підготовки домашнього завдання широко використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.

Висновки

      Систематичне використання комп’ютера на уроці, зокрема систем  презентацій, призводить до:

  • підвищення якісного рівня використання наочності на уроці;
  • підвищення продуктивності уроку;
  • установлення міжпредметних зв’язків;
  • появи можливості організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів української літератури та інформатики;
  • необхідності того, що викладач, що створює презентацію, повинен звертати величезну увагу на логіку подання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів;
  • покращення взаємин з учнями, «далекими» від української літератури, особливо тих, хто захоплюється інформатикою;
  • іншого ставлення до комп’ютера (учні починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь – якій галузі людської діяльності).

            Мультимедійний урок дає можливість комбінувати в одному уроці неймовірну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й більшу кількість дітей. Насамперед, нам самим має бути цікаво те, що ми робимо, як ведемо урок. Коли ти задоволений, щасливий від створеного уроку, то й твоя енергія обов’язково передається учням. І ти, напевно, зможеш заразити своїм бажанням пізнати щось нове, разом створити якесь диво.

          Проведення уроків при комплексному застосуванні традиційних та мультимедійних технологій забезпечує набуття учнями  не тільки глибоких та міцних знань, а й уміння розвивати інтелектуальні, творчі здібності, самостійно набувати нових знань та працювати з різними джерелами інформації.

  Використана література

  1. Гуржій А.М., Жук О.Ю., Волинський В.П. Засоби навчання: Навчальний посібник. – К., ІЗМН, 1997.
  2. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Н.В. Вовковінська, Ю.О. Дорошенко, Л.М. Забродська, Л.М. Калініна, В.С.Коваль та ін.; За ред.. В.М. Мадзігона, Ю.О. Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с.
  3. Пометун та інші. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод. Посіб. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред.. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192с.
  4. Селевко Г.К. Проектуємо комп’ютерний урок // Відкритий урок. – 2006. – № 3-4. – с. 19-25
  5. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології та педагогіки: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 504с. (Альма – матер).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *